Це треба знати батькам…

Булінг (цькування) - діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічного або фізичного здоров’ю потерпілого.

Скоєння дітьми булінгу  тягне за собою накладання штрафу на їх батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські  роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

У такому разі батькам та керівникам варто поговорити із дитиною, вислухати та допомогти вирішити проблемну ситуацію.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки боулінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів  громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти  процентів заробітку.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Дитинство - найважливіший період, коли людина потребує найбільшої уваги і захисту, забезпечення її безпеки. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому.