Усиновлення

Усиновлення визнане в Україні пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усиновленою може бути та дитина, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Такі діти мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї дитини. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини.

Усиновлення – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої. Це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.

Усиновлювачам треба принципово усвідомити, що усиновлена ними дитина має такі ж соціальні та фізичні потреби, як і будь-яка народжена дитина у родині.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть звернутися з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання, після чого за бажанням пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Служба у справах дітей за місцем проживання дитини на підставі заяви кандидата в усиновлювачі протягом 10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду. Фактичне усиновлення дітей в Україні проводиться на підставі рішення суду.

Усиновлювач зобов’язаний особисто забрати дитину з місця її проживання після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення у присутності представника служби у справах дітей.