5 травня — Міжнародний день боротьби за права інвалідів
Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю світова спільнота відзначає 5 травня. У цей день 1992 року люди з обмеженими можливостями з 17 країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації таких людей.
За офіційними даними, в Україні проживають приблизно 2,7 мільйони людей зі статусом осіб з інвалідністю. Щороку їх кількість збільшується. Сьогодні, для країни питання захисту прав людей з інвалідністю набуває ще більшого значення у зв’язку із війною, внаслідок якої збільшується кількість громадян із тяжкими травмами та ушкодженням здоров’я як серед військових, так і серед мирного населення. Жахливим фактом є те, що часто їх права порушуються більше, ніж права інших людей. І ми не маємо права залишити це без уваги, адже демократичне суспільство не сприймає дискримінації за будь-якими ознаками.
Метою Дня боротьби за права осіб з інвалідністю є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, підтримка прав, свобод і гідності людей з інвалідністю. Вони мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян. З моменту започаткування цього знакового дня багато чого змінилось в розумінні модернізації держав та соціумів з огляду на потреби людей з інвалідністю.
Люди з інвалідністю обмежені фізично, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди досягають успіхів у найрізноманітніших сферах: науці, підприємницькій діяльності, художній творчості, мистецтві, спорті. Час показав, що дуже часто люди з обмеженими фізичними можливостями можуть досягти навіть більшого, ніж зовсім здорові люди.
Саме тому, вкрай важливо державі системно підвищувати рівень соціального забезпечення осіб з інвалідністю, якість реабілітаційних послуг, що надаються, створювати інклюзивні міста, стимулювати розвиток громадських об’єднань осіб з інвалідністю та підтримувати ініціативи, які надходять від них та всіляко долучати громадський сектор до розробки нормативно-правових актів та стратегій розвитку.
