Прискорення вступу України до НАТО
Сьогодні, як ніколи, інтеграція України в Північноатлантичний Альянс є одним із пріоритетів української влади.
Відносини Україна-НАТО були започатковані ще у 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997р. – Рада Євроатлантичного партнерства), а в 1994 році до Програми НАТО «Партнерство заради миру».
Курс України на членство в НАТО закріплений на законодавчому рівні.
Наразі залишаються актуальними - Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (09.07.1997) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009).
За останні роки, Верховною Радою України було прийнято, а Президентом України – підписано, ряд законодавчих актів та документів, які стали основою євроатлантичного курсу нашої держави.
21 червня 2018 р. ВРУ ухвалила Закон «Про національну безпеку України» (набрав чинності 8 липня 2018 р.), яким остаточно визначено інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, пріоритетами національних інтересів України.
Відповідні зміни стосовно європейського і євроатлантичного зовнішньополітичного курсу були внесені у Конституцію України 07 лютого 2019 року.
12 червня 2020 року відбулася знакова подія - НАТО надало Україні статус партнера розширених можливостей.
В рамках нового статусу Україна отримала доступ до регулярних політичних консультацій з безпекових питань, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, і можливості співпраці у часи криз.
14 вересня 2020 р. Президент України підписав Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує поглиблення особливого партнерства між Україною і НАТО.
Станом на сьогодні, політичний діалог між Україною та НАТО здійснюється на всіх рівнях і за всіма напрямами.
Основним інструментом на підтримку цього діалогу є Річна національна програма (РНП), яка відображає цілі національної реформи в Україні і забезпечує Річні плани її реалізації. РНП складається з п’яти розділів, присвячених політичним та економічним питанням, військово-оборонним аспектам, ресурсному забезпеченню, безпековим проблемам і правовим питанням. Йдеться, з-поміж іншого, про реформи, націлені на забезпечення справедливого управління, боротьбу з корупцією, гарантування верховенства закону та прав людини, а також реформування національних структур безпеки і оборони відповідно до євроатлантичних принципів та стандартів.
З метою досягнення стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору та забезпечення його підтримки громадянами України Указом Президента України від 11 серпня 2021 року № 348/2021 було затверджено Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року.
Парламентська асамблея НАТО підтримує прагнення України інтегруватися до Альянсу, а також створення трибуналу для переслідування росії за злочин агресії.
30 вересня Україна подала заявку на прискорений вступ до НАТО.
При цьому, Україна має внести чимало змін у своє законодавство, наблизивши свої стандарти до стандартів НАТО.
Подавши заявку на прискорений вступ, Україна паралельно узгоджує своє членство в НАТО з іншими учасниками Альянсу та заручається їхньою підтримкою, формуючи ядро лобістів українського членства в Північноатлантичному альянсі.
Наразі офіційно підтримали намір України вступити до Альянсу 11 з 30 членів НАТО.
02 жовтня 2022 року лідери дев’ятьох країн, які стали на бік євроатлантичного вибору України, опублікували спільну заяву, якою:
- підтримують рішення саміту НАТО в Бухаресті в 2008 році щодо майбутнього членства України;
- підтримують Україну в її захисті від російського вторгнення та вимають від росії негайного відходу з усіх окупованих територій, не визнаючи спроб росії анексувати будь-які українські території;
- закликали всіх союзників суттєво збільшити свою військову допомогу Україні.
Від самого початку російсько-українського конфлікту у 2014 році, держави – члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне та військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими політичні і військові канали зв’язку. Було здійснені заходи НАТО у галузі стримування шляхом розгортання додаткових сил у центральній, східній та південно-східній частині Альянсу.
На сьогодні країни Альянсу активно надають Україні різного роду допомогу - озброєння, обладнання, підготовка особового складу, що говорить не лише про політичну співпрацю, але і про практичну взаємодію.
