Реалізація права на доступ до публічної інформації та права на звернення громадян
Що таке публічна інформація?
Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Які існують форми реалізації Доступу до публічної інформації:
1) доступом до оприлюдненої інформації (офіційних друкованих видань; офіційних веб-сайтів; інформації на веб-порталі відкритих даних та на інформаційних стендах).
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запитувачі інформації можуть подати письмовий запит на інформацію у довільній формі.
Які існують форми реалізації звернення громадян?
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги громадян.
Пропозиція (зауваження) – це порада або рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.
Яку інформацію повинен містити запит та звернення громадян?
Запит та звернення повинні містити :
1) Прізвище ім’я по батькові запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Як саме подати запит чи звернення?
Це може бути усна, письмова чи інша форма (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Рекомендується робити запит в паперовій чи електронній формі надсилаючи за адресом (поштовим чи електронним).
Який строк розгляду запиту на інформацію?
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Цей строк може бути зменшеним до 48 годин якщо інформація необхідна для захисту життя чи свободи особи, довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ. Також строк розгляду з обґрунтуванням може бути збільшено до 20 днів у випадку великого об’єму запитуваної інформації чи складності пошуку інформації в великому об’ємі даних.
Який строк розгляду звернення громадян?
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється заявнику. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів
