Місцеве самоврядування в умовах тимчасової окупації: працювати і не зрадити
Під час воєнних дій окремі населені пункти України опинилися під тимчасовою окупацією ворога.
Як діяти голові місцевої територіальної громади та іншим працівникам місцевого самоврядування, депутатам місцевих рад, аби не зрадити країну й забезпечити мешканців громад базовими життєвими послугами? Розглянемо найбільш актуальні питання.
Чи можуть депутати місцевої ради «саморозпуститись» у разі захоплення ворогом відповідного населеного пункту?
Чинний Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає виключний перелік підстав для дострокового припинення повноважень місцевих рад:
1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;
2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання;
3) передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації" та "Про правовий режим воєнного стану".
Тому депутатам місцевих рад, у разі неможливості проводити пленарні засідання на тимчасово окупованих територіях України, достатньо просто утримуватись від участі у роботі місцевої ради та діяльності робочих органів місцевої ради (депутатські комісії, групи тощо).
У таких випадках Президент України може призначати військові адміністрації населених пунктів там, де це дозволяє закон та поточна ситуація.
Слід додати, що в умовах воєнного стану заборонено проведення будь-яких референдумів, у т.ч. й щодо припинення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування.
Чи можуть сільські, селищні чи міські голови, інші посадові особи місцевого самоврядування «піти у відставку» внаслідок неможливості виконувати свої повноваження на тимчасово окупованих територіях?
Під час воєнного стану, в першу чергу, найактуальнішими причинами дострокового припинення повноважень сільського, селищного або міського голови можуть стати звернення голови громади із заявою про дострокове припинення повноважень або його смерть. Повноваження голови вважаються законно припиненими з дня прийняття відповідною радою рішення про це. «Самоусунення» або «самостійна відставка» сільських, селищних, міських голів, їх заступників та секретарів відповідних рад не відповідає вимогам закону.
Проведення будь-яких референдумів про дострокове припинення повноважень голів громад чи припинення їхніх повноважень за народною ініціативою в умовах воєнного часу не допускається.
У разі, якщо голова громади перейшов на бік ворога, зокрема й під загрозою своєму життю чи життю його рідних чи близьких, виконувати незаконні накази такого посадовця забороняється.
Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені й у випадках, передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради теж можуть бути достроково припинені лише за рішенням відповідної ради. Про жодну законну «самостійну відставку» секретаря ради не йдеться.
Щодо інших посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з законодавством зараз посадовці органів місцевого самоврядування можуть звільнятися з посад за власним бажанням або за рішенням відповідного керівника. У тому числі у зв’язку із невиконанням своїх посадових обов’язків або переходом на бік ворога, що є порушенням Присяги. Звільнення таких представників не увільняє їх від кримінальної та іншої відповідальності, у разі наявності у їхніх діях ознак злочинів.
В умовах воєнного стану, якщо робота органу є не можливою, доцільно оголосити простій установи та направити всіх працівників по домівках. У разі потреби чи можливості керівник відповідного ОМС зможе відкликати працівників на роботу для виконання окремих завдань.
Чи можуть посадовці місцевого самоврядування продовжувати здійснювати свої повноваження на тимчасово окупованих територіях? Чи не буде це розцінено як державна зрада чи колабораційна діяльність?
У разі такої можливості, посадові особи та працівники місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій мають виконувати свої посадові обов’язки, визначені законодавством та Планом запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану (Розпорядження КМУ № 181-р від 24.02.2022 р.).
Усі дії, направленні на забезпечення життєдіяльності громади треба виконувати, якщо це безпечно для життя працівників.
Водночас, згідно з ч.4 ст.111-1 Кримінального кодексу України передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, вважається колабораційною діяльністю. Тому добровільна співпраця чинних працівників ОМС чи комунальних підприємств із фейковими «мерами», «комендантами» чи «режимами», які встановлюють окупаційні війська, а також безпосередньо з військами окупанта буде розцінена як злочин.
Також до злочинів, пов’язаних із колабораційною діяльністю, відносяться публічне заперечення громадянином України збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до:
1) підтримки рішень, дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора;
2) співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією держави-агресора;
3) невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
Такий злочин карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
Окрема відповідальність передбачена для тих, хто добровільно займатиме посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Тяжкість злочину кваліфікуватиметься залежно від статусу посади у фейкових органах влади окупантів, зокрема:
1) добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно господарських функцій, каратиметься позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої;
2) добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території каратиметься позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Вчинення особами, які погодилися на зайняття посад, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах або добровільно обраних до таких незаконних органів, дій або прийняття рішень, які призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, каратиметься позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
