БОРГОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПРИ РОЗПОДІЛІ СУМІСНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
Сектор «Скадовське бюро правової допомоги» Голопристанського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомляє про боргові зобов’язання при розподілі сумісного майна подружжя.
Під час припинення шлюбно-сімейних відносин, зазвичай постає питання про розподіл майна, набутого під час проживання в шлюбі. За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, є спільним майном, що передбачено статтею 60 Сімейного кодексу України.
Утім, із цього правила є певне виключення.
Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, якщо шлюб не розірвано, але чоловік та дружина проживають окремо у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, то майно, набуте сторонами за цей період може бути за рішенням суду визнане роздільним. Це пов’язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише формально зареєстрований шлюб, а й дійсні стосунки чоловіка та дружини. Якщо ж цього немає, і сторони фактично не складають однієї сім’ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя. У разі спору заінтересована сторона повинна довести в суді факт окремого проживання подружжя у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору.
У сучасних умовах спільне майно подружжя може бути поділене подружжям за взаємною згодою. Сторони вправі укласти договір про поділ спільного майна, вказавши при цьому, що та чи інша річ була набута чоловіком (дружиною) під час окремого проживання сторін, тобто фактично за власні кошти. Така річ (речі) за домовленістю подружжя може бути визнана такою, що належить на праві власності чоловікові або дружині. При цьому її вартість не буде враховуватися при поділі спільного майна подружжя.
Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя.
Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.
Згідно статті 71 Сімейного кодексу України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п.4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.
Майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності, не може бути предметом такого договору, оскільки не підлягає поділу між подружжям. Однак, воно може бути предметом інших цивільно-правових договорів, зокрема, договорів дарування, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо, які подружжя можуть укладати між собою на підставі частини 1 статті 64 Сімейного кодексу України.
Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий. При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об'єктів:
- речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
- кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
- боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.
Поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:
-суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
-здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.
ВАЖЛИВО!!! При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавства частки майна дружини та чоловіка є рівними
Згідно з Сімейним кодексом України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя і якщо одним із них укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за ним виникають в обох. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Тобто, до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.
При розлученні та визначенні – хто ж виплачуватиме борги, враховується й на що саме бралися кошти. Адже існує два види боргів – сімейні та особисті.
Поділу після розлучення не підлягають особисті борги. Це ті борги, які не пов’язані з внутрішньо-сімейними відносинами, або придбані потай один від одного.
Відповідно до частини 3 статті 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також частиною 4 статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Отже, грошові кошти, отримані одним з подружжя за кредитним договором, укладеним в інтересах сім’ї, слід вважати спільними коштами подружжя.
Борг за кредитним договором одного з подружжя ділиться між колишнім подружжям за таких умов:
- кредитний договір укладений під час шлюбу;
- кредитний договір укладений в інтересах сім’ї;
- одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя.
Борг сплачується тільки одним з подружжя після розірвання шлюбу у таких випадках
- кредитні зобов'язання, які з'явилися до укладення шлюбу;
- особисті борги, які були придбані на особисті потреби або потай від іншого з подружжя;
- борги набуті у спадок.
Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звертатися до відділу «Скадовське бюро правової допомоги» Голопристанського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Олександрівська, 34, каб. № 16 тал. (05537) 5-46-21, електронна адреса skadovske@legalaid.ks.ua, skype – зв'язок skadovske .
